Матеріальна та духовна культура українського народу

 Отримання незалежності України викликало небувале зростання інтересу до проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, до не­пересічних досягнень минулого. Знання свого родоводу, історич­них та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесен­ня національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення. На сучасному етапі створюються передумови подолання дефор­мацій у міжнаціональних відносинах та їх гармонійного розвитку, відкриваються можливості утвердження в життя реального сувере­нітету України.  Разом з тим право національно-культурного розвитку гарантується усім національностям, які проживають на території республіки.

У справі оптимізації міжнаціональних процесів, пошуку шляхів задоволення соціальнр-культурних запитів народів нашої країни, подолання нігілістичного ставлення до культурної спадщини важли­вого значення набувають етнографічні знання. Всі ці питання зна­ходяться у сфері уваги етнографії (етнології, народознавства) — науки, об’єктом дослідження якої є народи, їхні культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.

Серед етнографічних проблем виділяються такі найважливіші, як вивчення етнічного складу населення України;  реконструкція давніх форм суспільного життя і культури; аналіз стану культурно-побутових традицій, оцін­ка їхньої ролі у житті людей; вивчення етнічних аспектів еволюції побуту і культури; дослідження змін окремих етнічних ознак у ході історичного розвитку (мови, ареалу розселення, особливостей госпо­дарської діяльності та культури тощо).

Дослідження народознавчої науки зосереджені переважно у сфері традиційно-побутової культури (звичаї, обряди, народне мис­тецтво, усна творчість тощо), яка створювалась протягом століть творчим генієм багатьох поколінь, розвивалася і вдосконалювалася. 

  Разом із тим етнографія не лише звернена у минуле — вона актив­но включається у визначення закономірностей сучасного розвитку і взаємодії народів, виявлення загального і специфічного в їхніх походженні та культурі, використання прогресивних національних традицій. 

Досягнення українського народу на ниві культури загальновідо­мі. Разом з тим якщо розглядати національну культуру як цілісну систему, треба брати до уваги надбання різних верств населення, класів і соціальних груп протягом тривалого історичного шляху. Це і досягнення вихідців з України, яких доля закинула за межі бать­ківщини. Це і зразки культури інших народів, які населяють рес­публіку: росіян, білорусів, поляків, болгар, євреїв, молдаван то­що. Як зазначено у Декларації про державний суверенітет респуб­ліки, всі вони становлять народ України.

Отже, не зводячи культуру народу лише до фольклорно-етногра­фічного рівня, слід пам’ятати, що кожен народ — це своєрідний, створений тільки йому притаманними фарбами образ. Протягом століть народом формувалися цінності, які дали витоки багатьом реаліям сьогодення, а подекуди і зараз збагачують наше життя. Лише зберігаючи національну неповторність, можна зробити вне­сок у загальну скарбницю народів, так само як справжній інтерна­ціоналізм можливий лише на терені кращих національних надбань. У цьому розумінні етнографічні особливості того чи іншого наро­ду — важлива складова світової культури.

У статті розглянуто етнографічні особливості одного з най­більших слов’янських народів—українців, наведено відомості про їх чисельність і географічне розміщення, походження, основні етапи етнічної історії, господарську діяльність, формування і розвиток основних рис побуту, укладу, звичаїв і обрядів, світоглядних уяв­лень, народних знань, художньої і усно-поетичної творчості, від­значені зміни у житті, діяльності та побуті населення за нашого часу, показана роль української народної культури у розвитку су­часної науки, літератури, мистецтва, її зв’язки з культурою інших народів. Разом із тим значну увагу приділено культурі та побуту неукраїнського населення, етнічним аспектам міжнаціональних про­цесів. Йдеться про співвідношення етносу і культури, особливого і спільного в походженні та традиціях народів, про сучасний стан національних форм культури.

У пізнанні всесвітньої історії народознавство грає далеко не до­поміжну роль. Саме тому зазначені явища висвітлюються головним чином від найдавніших часів до наших днів з точки зору їх поход­ження, розвитку і сучасного побутування. Однак перевага надається розгляду традиційного. Адже пам’ятки культури створюються віка­ми, але, на жаль, не на віки. На наших очах зникає — іноді й незворотно — чимало елементів, а то й цілих комплексів традиційної народної культури та побуту. Проте духовність народу — явище не-плинне: традиційне органічно входить у сьогодення. Вивчення на­ціональних традицій має надзвичайно важливе значення для вирішення проблем співвідношення національного та інтернаціональ­ного, генезису культурних явищ, процесів взаємодії сучасної інду­стріально-міської культури і давньої, місця традицій у професійній культурі.

В етнографії застосовуються також досліджувальні методи ін­ших наук, насамперед картографічний, за допомогою якого визна­чаються територіальне розміщення народів, особливості їхньої культури, і статистико-математичний, що дає змогу шляхом анке­тування і кількісної оцінки явищ охоплювати значні етнічні групи,
проводити їх класифікацію і типологізацію. Для етнографії особли­во важливі також письмові свідчення минулого, хроніки, живописні матеріали, карти. Цінними джерелами є археологічні комплекси, музейні зібрання, фольклор, предмети народного мистецтва, культу тощо.
                                                                     

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s