Палац Собанських у Верхівці

Верхівка була заснована в 1600-му році. Вона розташована на річці Берладинці, знайомій нам по Ободівці. Давнє володіння Потоцьких (Potocki), що потім перейшло до Собанських (Sobański). У 1857 році у Верхівці налічувалося 415 дворів і 2973 жителі, з яких 722 євреї. У кінці 1880-х було вже 357 дворів і 2467 жителів, з яких 690 євреї.

Верховка, мест. — Подольской губ., Брацлавского уезда; жит. 1738, дворов 251, православная церковь, еврейские синагога и молитвенный дом, школа, 4 постоял. двора, 3 харчевни. Близ местечка есть остатки укреплений, сооруженных Богданом Хмельницким в 1654 г.. *

* Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1890—1907

Історія палацу 

Ієронім  Собанський (Hieronim Sobański) – чоловік музи Пушкіна Кароліни Собанської (Karolina Sobańska), засновниці одеського курорту Короліно-Бугаз. Ієронім, мав велику хлібну справу в Одесі, залишил нам (в Одесі) величезні “Собанська казарми” та Собанський провулок. Ієронім і був першим з Собанських, що володіли Верхівкою. Розлучившись з Короліной, Ієронім одружився вдруге на Ганні Дзиржек (Anna Dzierzek h. Nieczuja) від якої мав у тому числі сина Станіслава (Izydor Stanisław Sobański) (1828(7?)- 1884(6?)). Проте жодної садиби в Верхівці ні при Ієроніма, ні при Станіславі не було. Станіслав Іеронімовіч в 1852 році одружився графині Теклі Єфросинії Тишкевич (Tekla Tyszkiewicz-Łohojska h. Leliwa), яка подарувала Станіславу трьох дітей – двох  синів – ВітольдаСтаніславовича (Witołd Sobański) и Генріха Станіславовича (Henryk Sobański) и дочку, Єфросинію-Марію  (Eufrozyna-Maria Tyszkiewicz-Łohojska h. Leliwa). Ієронім, і сам Станіслав Ієронимович поховані недалеко звідси, в Чечельнику, в тамтешній усипальні Собанських. Після смерті Станіслава Ієронімовича, що послідувала в 1886 році* маєток дістався двом його синам, які вирішили перетворити цей маєток на найкрасивіше місце. У 1891 році Вітольд і Генріх Станіславовичі влаштовують тут найкрасивіший парк, загальною площею в 30 гектар.  Для цього був запрошений відомий майстер паркових і садових справ В. Кроненберг (Kronenberg). І незабаром  починається будівництво палацу в стилі необароко. Палац внутрішньо поділений на дві частини, тому тут є чотири входи – по два на кожного брата).

*  напис на надгробній плиті Станіслава Ієронімовича Собанського в Чечельнику. Польські     джерела дають іншу дату – 1884 рік.  

Брати Вітольд і Генрік були погодками, 1854 і 1855 року народження відповідно. Цікаво, що про дату їх смерті відомостей немає. Зате про те, що вони обоє не були одружені – є. Тільки не варто їм приписувати вже старомодні нетрадиційні потяги – серед жителів Верхівки збереглися перекази, як чоловіки (!) водили до них своїх дружин на ніч… Ну і устої у них там були.

        Ось що пише про це Володимир Шмерлінг (Viktor Schmerling): –

         “Дружно жили з дівами холостяки Сабанські.

        – Вони усіх жінок вдовольняли що називається.

        У Щетинихи був чоловік, любив чарку випити. “Якщо пан не дасть наган мені, не дасть сорочку з манжетами, так не приходь до будинку”, говорив він дружині. Прийшла Щетиниха до пана, сорочку і наган просить. Відтоді стали пани для чоловіків, у яких дружини на буряках працюють, кожен ранок по бочці вина виставляти. Юхтим – чоловік Щетинихи ходив в сорочці з пресованими манжетами, а у базарний день розгулював по селу з наганом. Привозили чоловіки своїх жінок до воріт графських. Жінок на роботу, а самі пити йдуть. Вже дуже жінки ці на мене сердиті були. Натру з ночі поли мастикою, а уранці дивлюся – навіть на килимах сліди босих ніг. Що за біси ходили, думаю. А потім чую пан говорить дівчаткам: “не попадайтеся Івану в руки, ходити – ходіть, та не ставайте на підлогу босими ногами” – згадує колишній лакей верхівських Сабанських Тесьменецький. 

Якщо в селі Стратівці або Верхівці хата під залізним дахом, “бляхою”, означало – ходила жінка не лише на буряки, але і до пана в спальню”.* 

Сам маєток, або економія, якщо завгодно, був не найбільший – в 1897 році за ним рахувалося “всього” 789 десятини землі (приблизно 800 гектар) і включав окрім самої Верхівки ще і сусідню Верхівську Дубину – ферму, за якою числилося ще 581 десятина*. В 1914 році він трохи збільшився, – за Верхівкою рахувалася вже 893 десятина**.

Окрім маєтку, у Верхівці, у кінці XIX століття була Православна Церква, Синагога, однокласна школа (на кінець 1880-х там були 2 учителі і 50 учнів), пивоварний завод, млин, 63 ремісники і поштова станція.

У 1884 році у Верхівці була побудована церква в ім’я Святої Трійці, що мала 1657 прихожан і 67 десятини землі в користуванні.

*   Владимир Шмерлинг. “Повесть о Бессарабской коммуне”

**  Поместное землевладение в Подольской Губернии. Составитель – В.К. Гульдман, 1898 год

*** Список землевладельцев Брацлавского уезда на 1914 год

Парк Собанських

Ось що пише про парк у Верхівці відома збірка “Пам’ятники містобудування і архітектури Української РСР ” : – “Планувальне рішення парку визначалося характером побудови пейзажу у бік ставка, эа яким на пологому схилі розмістилося село Верхівка. Велика увага приділена підбору і розміщенню рослин уздовж головної алеї, криволінійна форма якої дозволяє послідовно розгортати видові перспективи. Парк добре зберігся, в нім особливо ефектні посадки буку, дуба, ялини, сосни, ялиці, явора, платана. Це добре організований комплекс, в якому глибоко продумані усі сторони композиційного рішення пейзажу”. 

Палац Собанських у Верхівці – одна з найкраще збережених магнатських резиденцій у Вінницькій області…

Верхівський палац збудували брати Генрик та Вітольд Собанські.

У ХVІІ ст. Верхівські землі із селянами Потоцький подарував поміщику Собанському. Спочатку пан Собанський мав невеликий будиночок. Але збагатившись на викупі селян внаслідок реформ 1861 року та на торгівлі вовною, він починає будівництво палацу. Будівництво  велося з 1861 по 1894 рік. Будівництво проводилося за задумом відомого архітектора Косаревського.  На той час кожен польський магнат намагався збудувати такий палац, щоб не було йому подібних. Просторий, двоповерховий палац побудований в еклектичних формах (суміш романського і пізньоготичного стилів). Палац побудований за задумом архітектора Косаревського. Збереглась в’їздна брама з високими кам’яним муром стара панська стайня, садова альтанка та деякі інші споруди. Розташована серед ландшафтного парку (30 га) заснованого в 1891 р. I за проектом паркобудівника В. Кроненберга. До складу садиби входять палац, стайня і в’їзні ворота з огорожею. 

Планувальне рішення парку визначалося характером побудови пейзажу в бік ставка, За яким на пологому схилі розмістилося село Верхівка. Велику увагу приділено підбору та розміщення рослин уздовж головної алеї, криволінійна форма якої дозволяє послідовно розгортати видові перспективи. Парк добре зберігся, в ньому особливо ефектні посадки бука, дуба, ялини, сосни, ялиці, явора, платана, які привозились у дорослому віці з різних місцевостей України і Західної Європи.. Це добре організований комплекс, в якому глибоко продумані всі сторони композиційного рішення пейзажу.

Зараз у будівлі палацу знаходиться аграрний технікум. Гарно збереглися фасади головних будівель, в’їзна неоготична брама, оглядова вежа палацу. Зі старих оздоблень будівлі залишились парадні сходи і готичне склепіння однієї з башт. У доглянутому стані знаходиться палацовий парк, його територія має 25 га, 20 га залишилось ще з панських часів, а 5 га колектив працівників технікуму досадив власними силами. 

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s