Парк Графині Щербатової

Луків Микола

 “Немирів. Парк. Стави. Алеї…”

                                                                   Пливуть  човни.  Цвітуть  лілеї.

 Альтанки,  плющ,  розарій,  грот,

Пісні  і  музика  –  курорт.

 Вже  мало  хто  і  пам’ятає,

Чий  дух  над  парком  цим  витає.

 І  тільки  в  місячнім  тумані

Між  осокорів  і  платанів

 Майне,  пірнаючи  у  парк,

Тінь  –  Леонтович,  тінь  –  Бальзак.

 Услід  їм  явір  зашепоче,

Кажан  тривожно  залопоче.

 Зітхнуть  під  зорями  сади,

І  ляже  вічність  на  сліди.

Немирівський парк створено наприкінці XVІІ ст. на землях польського магнати Болеслава Потоцького. З 1887 р. парком володіла княгиня Щербатова. Вона збільшила площу парку, почала будівництво нового палацу на місці старого. Палац будували 40 років за проектом архітекторів Гринера та Крамажа. величезний дендропарк площею 85 га (пам‘ятник садово – паркового мистецтва XIX століття), де на зеленому килимі виростають більше 80 видів дерев і кущів, найбільш часто зустрічаються – бук, дуб, ялина, граб, ялиця, ясен, кавове дерево, платан та інші.   У південній частині парку створено систему ставків.   Парк являє м‘які переходи пейзажних декорацій з пологим низхідним схилом до берега ставка.  Проте в плануванні присутні елементи регулярного парку – партер (південно-східна частина палацу) і центральна галявина (парковий фасад)

До наших днів межі парку не зазнавали суттєвих змін. Збереглися палац і

деякі господарські споруди, а також ставки. Але на території парку було

побудовано кілька сучасних корпусів санаторію. Збереглася ділянка садово-паркового ландшафту регулярного стилю. Перед східним фасадом палацу розташовано французький сад. Для його створення використано граб

звичайний, з якого шляхом стрижки утворено стіну, зустрічаються також

ялини та тис, а візерунки партеру складають насадження самшиту.

У пейзажній частині парку на супісках було створено сосновий ліс (він

займає майже 50 відсотків площі парку), а на сірих лісових грунтах –

листяний, в якому нині переважає ясен звичайний, зустрічаються також

дуби звичайні, завтовшки понад 1 м і висотою 22-25 м. Свого часу в парку

зростало 250 видів і форм дерев і кущів, нині – близько 120. Із старих

дерев інтродуцентів збереглися гінко дволопатеве, сосни чорна та

Веймутова, псевдо тсуга, ялина європейська, платан західний, софора

японська та ін.

Творці Немирівського парку намагалися максимально врахувати еко-

логічні умови місцевості та вимоги рослин.   Тому на ділянках із сірими лісо-

вими ґрунтами було висаджено листяні рослини та ялини,  а на ділянках з

опідзоленими супісками – сосни звичайні. Середній діаметр сосен звичайних

нині дорівнює 40 см,  висота 20 м, зімкненість насаджень – 0,7.  Але зараз у

сосняках піднявся дуже щільний другий ярус з листяних видів (клена гостро-

листого,  клена польового,  черемхи та інших),  що створює загрозу зміни у

майбутньому соснового насадження листяним.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s