Мальовничі парки Вінниччини


Вінниччина —має давні традиції створення садів і парків.

Збагачення місцевої флори декоративними видами та інтенсивне паркове будівництво розпочались тут дещо раніше, ніж на Лівобережжі України, — наприкінці XVII ст. На межі XVIII–ХIХ ст. у володіннях польських магнатів паркове  мистецтво досягло найвищого розквіту. Масове паркове будівництво припадає на другу половину ХIХ ст., коли парк-садибу розбудовує майже кожен значний поміщик-землевласник. Останній сплеск паркового будівництва зауважуємо в 50–60-х рр.ХХ ст., коли з метою покращення соціально-культурних умов дозвілля населення пройшли реконструкція старих парків і будівництво нових удеяких райцентрах області та санаторіях.

Парки Вінниччини, які мають більш ніж 300-літню історію, викликають великий науковий і художній інтерес. Загальна кількість існуючих парків — більше сотні, хоча під державною охороною як пам’ятки садово-паркового мистецтва перебуває всього 36. Основним критерієм наукової цінності парку досі залишається кількість видівдендрофлори, при цьому художня цінність парку відіграє другорядну роль, а історико-культурна його цінність, належність до певного історичного середовища найчастіше не береться до уваги.

Перші парки на Вінниччині розбудовувались в регулярному стилі під впливом модної на той час французької школи. Характерною рисою парків французького чи так званого регулярного стилю була чітко витримана симетрична геометрична розбивка з терасами, широкими алеями, химерною стрижкою кущів і дерев. Все це доповнювалось квітниками, фонтанами та архітектурними спорудами.

Прикладом такого паркобудівництва є пам’ятка садово-паркового мистецтва XVII ст. у с. Печера Тульчинського району. Це один з найстаріших парків України регулярного типу, пізніше перебудований на ландшафтний лад. Розташований він на обох берегах Південного Бугу, який має тут порожисте річище. Регулярна частина парку з великими квітковими партерами, старими липовими алеями та цікавою архітектурно-художньою пам’яткою — мавзолеєм (архітектор В. Городецький) охороняється як пам’ятка садово-паркового мистецтва національного значення. Лівобережна ландшафтна частина, основою якої є віковий сосновий бір, охороняється як Сокілецький парк — пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Наприкінці XVIII ст. регулярний стиль змінюється ландшафтними або пейзажними формами, що виникли під впливом англійської школи. Творці нової композиції максимально використовували природну красу ландшафту. Їй вони підпорядковували навіть архітектурні споруди, їх розміщення. При цьому майстри враховували національні традиції, особливості нашої природи.

Ландшафтний стил уособлює Антопільський парк у Томашпільському районі. Основою його став природний дубово-ясеневий масив з віковими дубами та 400-річними ясенами. Всього тут нараховується понад 40 видів і форм деревних рослин, що були висаджені 250 років тому. Ростуть і цінні декоративні породи: ясен плакучий, сосна чорна, горіх чорний і грецький, ялина звичайна, клен-явір та інші. На підвищеному місці посеред великої галявини зберігся палац князя Романа Четвертинського, центральний вхід до якого оформлений високим ґанком з чотирма колонами. Звідси відкривається широка перспектива на понижену частину насаджень та каскади ставків, утворених системою гребель.

Антопільський парк у Томашпільському районі

На основі природного масиву створено паркові насадження в с.Михайлівці Мурованокуриловецького району в садибі поміщика Б. Собанського. Збереглися просторий палац, система ставків з греблями та містками, кам’яний мур, широкі алеї, що радіально відходять від палацу. Серед дерев є чимало шпилькових. Відомо близько 50 найменувань деревних культур: липи, каштани, модрина європейська, ялина срібляста, сосна чорна, ясен плакучий, плодоносна реліктова горобина—берека, що зустрічається лише на Поділлі.

Чернятинський парк у Жмеринському районі теж ландшафтного типу, з палацом, побудованим у візантійсько-романському стилі, він належав Вітославським. Парк засновано у XVIII ст. на основі природного дубово-грабового лісу. Зараз в парку збереглось біля 100 видів і форм дерев і чагарників .

Привертає увагу і Тульчинський парк, закладений в 1793 р. біля палацу, що належав С.-Щ. Потоцькому. Сам палац, який за пишністю непоступався королівському, зберігся. Від парку, спроектованого архітектором П’єром Ленро, фактично нічого не залишилось. Але архівні матеріали дають підставу вважати його однією з найвизначніших пам’яток садово-паркового мистецтва нашого краю.

Переважна більшість наших парків ХIХ—початку ХХ ст. належить до ландшафтних. Їх композиційна вісь була спрямована на центральний вхід до палацу. Активно використовувались елементи регулярного бароккового стилю — квіткові бордюри, алеї. Досить поширеними були шпалери зі стриженого граба. З парків подібного типу найкраще зберігся Немирівський — пам’ятка загальнодержавного значення.

Немирівський парк

Під державну охорону взято лише 14 парків ХIХ ст. Це забезпечує збереження їх території та флори. Решта історичних парків зазнає непоправних втрат від сучасної забудови. Наприклад, через Луко-Мелешківський парк (Вінницький район) проклали вулицю, відкраявши частину парку під садибні ділянки. Типовою є доля одного з найвизначніших парків ХIХ ст. — Крижопільського дендрарію, створеного в 70-ті рр. ХIХ ст. при станції Крижопіль Одеської залізниці. Тут була зібрана рідкісна колекція декоративних порід: горобини, ясена, кленів, різних видів кущів. У перші повоєнні роки відомий український дендролог О. Липа ще застав тут понад 100 видів дендрофлори. Сьогодні від 60 га дендророзсадника залишилось близько 5, які взяла на свій баланс місцева школа, решту забудовано. Колекція кущів, якою славився дендрарій, втрачена. Збереглося біля 40 видів дерев, серед яких тисягідний, бундук канадський, рідкісні плакучі форми ясена. Статусу пам’ятки садово-паркового мистецтва парк не має.

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s