Палац графині Щербатової –

 Історія Поляна в палацовому парку Історія палацу невідривно пов‘язана з історією міста, перша письмова згадка про яке зустрічається в ярлику хана Менглі I Герайа (I Meñli Geray) (1445 – 1515) від 1506 року, де Немирів виступає в якості стратегічно важливого пункту в боротьбі кримського ханства з Великої ордою. Після входження Поділля до складу Польщі, землі Немирова стали володінням князів Святополк – Четвертинських, а пізніше Збаразьких (Zbaraźeski), після згасання роду яких в 1631 році перейшли до Вишневецьких. Однак і входження в Вишневеччини виявилося нетривалим – в 1672 році Немирів разом з іншими землями Поділля відходить, згідно Бучацьким мирним договором, до Османської імперії. Центральний фасад Після повернення міста за умовами Карловицького миру (1699) до складу Речі Посполитої, його власником стає Юзеф Потоцький (Józef Potocki) (1673-1751), пізніше очолив військо польське в якості великого гетьмана коронного в боротьбі проти Росії. З його ім‘ям пов‘язана перша згадка про замок на території майбутнього палацу, де за документами проходив Немирівський конгрес 1737 року. У період правління Юзефа Потоцького місто, а разом з ним і замок були значно зміцнені на увазі прикордонного положення. Інший значимої деталлю того часу є перша письмова згадка про немирівської горілці-шипучки, якій було більше 30 сортів. А при його онука Вінцента (Vincent Potocki) (1755 – 1825), який займав пост Коронного підкоморія (судді з земельних питань), Немирів стає центром освіти, науки та політичної діяльності. Водонапірна башта (крупний план) Так у 1785 році відкрилося училище для хлопчиків, Водонапірна башта (крупний план) а в 1787 році Немирів приймав останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського (Stanisław August Poniatowski) (1732 – 1798), пізніше тут розміщувалися війська Тадеуша Костюшка (Tadeusz Kościuszko) (1746 – 1817) – активного борця за свободу Польщі і Сполучених Штатів Америки. Після другого розділу Польщі в 1793 році Поділля увійшло до складу Російської імперії. А Немирів у свою чергу був відступлена в 1802 році Вінсентом своєму родичу Станіславу Потоцькому Щесному (Stanisław Szczęsny Potocki) (1751-1805). Незабаром після покупки за правом спадкування його отримує старший син Станіслава Єжи (Юрій) Щенсний (Szczęsny Jerzy Potocki) (1776-1810), однак новий власник незабаром витрачає спадщину батюшки та змушене поступається Немирів своїй мачусі Софії Глявоне-Вітт-Потоцької (Sofia Witt – Potocki) (1760-1822), тієї знаменитої Софії, краса якої оспівана в парку Софіївка. Бічна прогулянкова тераса Незабаром господарем Немирова стає за заповітом Софії Болеслав Потоцький (1805-1893) – юридичний син Станіслава Щенсного, а фактично – онуку (батько Єжи Потоцький). Гофмейстер Найвищого Двору Болеслав витрачає на утримання маєтку чималі кошти, утримуючи за власний рахунок безкоштовну лікарню для бідних, гімназію, притулок. Чоловік його дочки Марії (1837 – 1882), що отримала Немирів у надане, граф Григорій Сергійович Строганов (1829-1911) відкрив у 1872 році в місті винокурний завод, який здобув світову славу вже в наші дні під торговою маркою “Nemiroff”. Немирівський парк У 1857 році у Марії та Григорія Строганових народилася дочка – Марія, якій судилося прославити ім‘я міста, і в той же час стати його останньою власницею. Саме Марія, вийшовши заміж за колезького радника Олексія Григоровича Щербатова (1848-1912), продовжила справу свого батька. Вона розширює винокурний бізнес, експортуючи продукцію заводу за кордон, організує майстерні з виробництва килимів, мережив, вишивки, продукція яких була представлена на всеросійській виставці 1913 року в Києві та організує безкоштовну лікарню для бідних, гімназію і монастирську школу для дівчаток. Саме подружжю Щербатовим зобов‘язаний своїм існуванням немирівський палац, який зводився з 1885 по 1917 рік. Проте господині не довелося облаштуватися в ньому у зв‘язку з трагічними наслідками жовтневою революцією 1917 року, коли спочатку гине її син Володимир (1881 – 1917). Прикраса парадного входу палацу А в січні 1920 року, незважаючи на заборону голови Ради народних комісарів України Християн Раковського (1873 – 1941), княгиня Марія Щербатова, її дочка Олександра (1881 – 1920), подруга будинку фрейліна імператорського палацу Марія Гудим-Левкович та Ольга Столипіна (1897 -1920 ) були зганьблені і вбиті п‘яними солдатами. Їх тіла були поховані черницями біля церкви. Дивом в той момент вдалося врятуватися вдові Петра Аркадійовича Столипіна (1862 – 1911), великого реформатора і політичного діяча, Ользі Борисівні (1859-1944), їх дочки Олени (1895 – 1985) і онукам Марії Щербатової – Ользі (1915 – 1948) і Марії (1916 -). У 1921 році в приміщенні палацу була відкрита одна з перших здравниць на території Радянського Союзу, яка діє і зараз під назвою санаторій “Авангард” і проводить лікування різних захворювань у тому числі з використанням унікальних радонових вод, родовище яких знаходиться на його території. Визначні пам‘ятки Палац Парковий фасад Палац у Немирові був закладений в 1885 році княгинею Марією Щербатової за сприяння чеського архітектора Іржі Стібрала (Jiří Stibral) (1886-1920) і зводився до революції 1917 року. У різні періоди зведення за будівництво двоповерхового палацу в неокласичному стилі відповідали Г. Грінер, Є. Крамарж, А. Зима, та І. Фомін. Будівельним матеріалом для зведення прямокутного будівлі послужив вапняк. А неокласичний стиль відображений яскравіше все в у традиційному п‘яти приватному парковому фасаді, де центральний ріазоліт (виступає частина) посилена чотирьох-колонним портиком іонічного ордера. Уздовж фасадів, візуально розділених безперервними горизонтальними смугами (стрічковим рустом), зведені прогулянкові тераси напівкруглої форми. У 1956 році був проведено реставрацію будівлі, яка повернула палац його колишню велич. Для завершення образу хол палацу прикрасив портрет його засновниці – Марії Щербатової, а стіни коридорів – її особистої колекції. Парк Алея палацового парку Палац Марії Щербатової вінчає собою величезний дендропарк площею 85 га (пам‘ятник садово – паркового мистецтва XIX століття), де на зеленому килимі виростають більше 80 видів дерев і кущів, найбільш часто зустрічаються – бук, дуб, ялина, граб, ялиця, ясен, кавове дерево, платан та інші. Парк являє м‘які переходи пейзажних декорацій з пологим низхідним схилом до берега ставка. Проте в плануванні присутні елементи регулярного парку – партер (південно-східна частина палацу) і центральна галявина (парковий фасад).

Advertisements
Опубліковано у Uncategorized | Теґи: , , , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s