Сон-трава (простріл)

Легенда про походження назви “сон-трава”

Сон трава нагадує собою пухнастий підсніжний тюльпан. І назва сон прийшов до неї з давнини. З рослиною пов’язано дуже багато легенд, переказів і повір’їв. Одне з них – давньоруське – стверджує, що квітка цей здатний навіювати сон. Це легенда про ледачих ченців, в яких хитрий біс, переодягнувшись в воїна, кидав під Тишко сон-траву, блукаючи по храму. Впав на вбрання монаха квітка тут же занурював його в сон. Ченці забували про молитви і службі, а нечесті святкувала перемогу і знущалася тим часом над світом. Є у сон-трави ще одне легендарне назву простріл. Пов’язане воно з такою казкою: запримітив один з архангелів, що ховається і корчить йому пики за волохатими кущиками сон-трави різна нечeсть. Розлютився архангел, узяв та метнув в кожен кущ гучну стрілу і кинув нечисту силу. З тих пір обходить вона простріл стороною, боїться і наближатися. Так і повелося в народі повір’я, якщо покласти квітку сон-трави під голову – можна побачити віщий сон.

Присниться юнак або дівчина – це на щастя. А присниться щось страшне або недобре – до біди. Носили простріл при собі для захисту від бісівської сили і підступів. Будинок закладали новий – під кут клали простріл, щоб мир господарям у тім домі був. Наукова назва сон-трави Pulsatilla patens в перекладі з латинської означає «штовхати» (Pulsatilla). Ця назва підкреслює погойдування рослини, немов штовхається вітром.

В Червоній книзі України повідомляється, що сон чорніючий або сон-трава чорніюча, ( Pulsatilla nigricans Storck (P. pratensis (L.) Mill.) – це центральноєвропейський вид.
Сон чорніючий або сон-трава чорніюча – багаторічна трав`яниста рослина заввишки 10-40 см. Листки тричі-перисторозсічені, з`являються до цвітіння рослини або одночасно. Квітки (діаметр 2-4 см) одиничні, пониклі, вузькодзвониковидні, темно-фіолетові. Цвіте у квітні- травні. Плодоносить у червні. Розмножується насінням.

Поширення в Україні та за її межами:
Лiвобережне Полiсся, рiдше – Правобережне Полiсся; бiльша частина лiсостепової i степової (за винятком Криму) зон. Вид поширений у Центр., та Сх. Європi, пн. районах Балканського п-ва. Зростає в соснових лiсах, узлiсся, лучно-степовi трав`янистi дiлянки, вапняковi та гранiтнi схили. Кількість популяцій зменшується.
Антропогенний вплив на місця зростання (розорювання степів, терасування схилів, випасання худоби, зривання на букети тощо).
Охороняється у природних заповідниках – Українському степовому (відділ Кам`яні Могили), Канівському і Луганському (відділи Стрільцівський Степ та Провальський Степ), у заказниках загальнодержавного значення – Коростовецькому (Гайсинський район Вінницької обл. біля села Губник), Самчинецькому Урочищі (Немирівський район Вінницької обл.), Грабарківському (Могилів-Подільський р-н Вінницької обл.)

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s