Свято-Різдва Христова Кафедральний Собор в місті Тульчин

Свято-Різдва Христова Кафедральний Собор м.Тульчин будувався на кошти графа Станіслава Потоцького в 1786-1817 роках як католицький домініканський костьол з чернечими келіями. Будували його англійські архітектори і нагадувати він повинен був собор Св. Петра в Римі в мініатюрі. Собор був побудований з чернечими келіями. Але вже в 1832 році після пригнічення польського повстання, внаслідок того, що Поділля остаточно вийшло з-під польського впливу, був переданий в православне відомство. Височайшим велінням були закриті “зайві монастирі католицькі, що не відповідали своєму призначенню як по незначній кількості ченців так і по недоліку засобів для існування”. Однією з вагомих причин обернення  домініканських монастирів в Кам’янці, Смотричі, Летичеві, Вінниці, Барі, Тульчині, Сокільці, Тиврові в приходські католицькі, а іноді і в православні храми, стала активна участь католицького духовенства в польському повстанні на Поділлі. У жовтні 1835 року колишній костьол був освячений Превелебним Кирилом, архієпископом Подільським і Брацлавським в православну церкву Різдва Христова. Відомості ці були начертані на мідній дошці, яка зберігалася в храмі.

Пізніше на кошти вдови дійсного статського радника Олександра Абази в західній прибудові був влаштований престол, який був освячений в ім’я Святої Трійці 20 серпня 1867 року. На 1872 рік в Храмі налічувалося 928 душ прихожан обох статей.

       У великому трьохпрестольному храмі Богослужіння проводилися до 1928 року, коли “за клопотанням трудящих Тульчина” церква, як молитовний будинок була закрита і переобладнана під театр .

Під час німецько-руминської окупації міста (1941-1944 р.р.) будівля була передана під церкву, але вже 8 вересня 1945 року ухвалою Виконкому Вінницької Облради №1029 будівля Христо-Різдвяної церкви була віддана назад під міський театр і будинок культури, а церковне майно передане в Свято-Успенську церкву. Пізніше в будівлі храму розташовувалася дитячо-юнацька спортивна школа.

Тільки 15 квітня 1991 року храм був переданий Виконкомом Тульчинської Райради Народних депутатів в безстрокове користування громадянам-прихожанам Христо-Різдвяної Церкви.

На підставі Указу Президента України від 4 березня 1992 року, 8 вересня 1992 року послідувало розпорядження Представника Президента України в Тульчинському районі №148 про передачу Церкві окрім будівлі Храму і прилеглих до нього церковних приміщень.

4 жовтня 1994 року рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви була організована єпархія і Собор Тульчинський стає Кафедральним .

20/3 липня 2004 року був освячений престол в храмі-прибудові на честь Святого Благовірного Князя Олександра Невського. У другій половині 11/24 листопада 2004 р. був освячений престол на честь Святого Мученика Царя Миколи і всіх Царствених мучеників страстотерпців і всіх Новомучеників Російських.

Цікаво що є легенда, за якою Щенсни Потоцький їздив в собор в кареті по … підземному ходу! Він був проритий від палацу до собору.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s