Народна астрономія


Спостерігаючи за зоряним небом, селяни розрізняли більшість сузір’їв, які в українців одержали свої назви: Великий Віз, або Віз (Велика Ведмедиця), Малй Віз, або Пасіка (Мала Ведмедиця), Хрест (Лебідь), Дівка воду несе (Орел), Волосожар (Плеяди),— а також деякі важливі зірки, зокрема Венеру (в залежності від пори доби вона називалась Вечірнею Зорею, Вечорницею або — Вранішньою Зорею, Денницею). Відомі були селянам і деякі закономірності руху окремих сузір’їв, а також Сонця і Місяця, за якими здавна визначалися дні літнього і зи­мового сонцестояння, пори року й час доби. 

В українців, як і деяких інших на­родів, зокрема слов’янських, назва не­бесного світила — Місяць — збігаєть­ся з календарним терміном, що озна­чає дванадцяту частину року. Отже, десь у глибині віків основою поділу року на місяці було спостереження сходу і заходу Місяця на небі. Біль­шість селянства, незважаючи на те, що на Україні здавна користувалися прийнятим у Європі сонячним кален­дарем, у повсякденному побуті при лічбі часу в межах місяця поділяли його на три, чотири або п’ять відріз­ків відповідно до фаз Місяця. Зокре­ма, у Літинському повіті на Поділлі розрізняли три фази: молодик (новак), підповня і старик. На Житомирщині період обертання Місяця навколо Зем­лі поділявся, відповідно сучасній астрономічній науці, на чотири фази: перша чверть називалася молодик, друга — підповня, третя — повня, чет­верта — остання квартира. У Луцько­му повіті існував поділ на п’ять ча­стин: нив (молодик), перша квартира, підповня, повня, остання квартира. Тридобовий період невидимості у русі Місяця майже в усіх районах України називався переміною.

         Поділ доби і дня в українців з давніх давен пов’язувався з поло­женням Сонця над обрієм. Селяни відрізняли ряд проміжків доби: близько півночі, північ, над північ, досвіток, ранок, схід сонця, неділіш-ні обіди, полудень (підвечірок), вечір. Сонце було головним мірилом для визначення часу вдень. Кожна людина могла визначити пору дня, по­дивившись на Сонце, а більш точно — на тінь власної постаті, вимі­рявши її довжину кроками. Після заходу Сонця час визначали за зорями. Особливо велика роль у цьому належала Возові та Волосожару. «Перекинули Воза»,— казали, наприклад, селяни на Полтавщині, за по­ложенням цього сузір’я визначаючи час ночі. «Глянув на зорі — аж Віз уже докочується геть-геть»,— читаємо у Г. Квітки-Основ’яненка; «Уже Волосожар піднявся, Віз на небі вниз повертавсь»,— писав у «Енеїді» І. Котляревський.

По Сонцю, Місяцю і зорях люди орієнтувалися на місцевості. Зверта­ють на себе увагу українські назви сторін світу — південь, північ, схід, за­хід, які дуже влучно відображують природні явища. Наприклад, пів­день— сторона світу в напрямку Сон­ця опівдні, коли воно стоїть найвище над обрієм і дає найменшу тінь. Важ­ливим орієнтиром уночі, особливо у далеких мандрівках, була Млечна Путь, або, як її називали українці, Чумацький Шлях.  У народі він роз­глядався або як напрямок шляху для чумаків, які їздили на Південь за сіл­лю, або я дорога у вирій — теплі краї, куди відлітають на зиму птахи. Загалом рівень астрономічних знань українського народу був порів­няно високим. Ще у XVI ст. запорозькі козаки легко перепливали Чорне море, орієнтуючись не тільки по небесних світилах, а й за допомогою, як писав Г. Левассер де Боплан, «ніремберзького квадранта», тобто найпростішого компаса. Прості люди також добре розуміли, що одні зірки розташовані ближче до Землі, інші — на більшій відстані. Цікавими є й такі народні матеріалістичні догадки: «Сам світ круглий, як яблуко, нема йому ні по­чатку, ні кінця»;  Місяць — як небесний камінь тощо.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s