Урочище “Гайдамацький Яр” – геологічна пам’ятка природи

– місцерозташування пам’ятки: Вінницька обл., Ямпільський та Могилів-Подільський р-ни, між селами Буша і Гомулівка;  на околиці села Буша Ямпільського району Вінницької області у долині річки Бушинка. Площа яру – 96 га.

.

Ще в 1883 році київський професор Володимир Антонович відкрив тут стародавній наскельний рельєф.

Гайдамацький яр оголошений геологічним заповідником, одним з 28, що існують в Україні .

Як окремі горби зустрічаються виходи граніту. Група скель, що звуться Євстафієвими, піднімається у вигляді величезних стовпів, що схожі на мури в декілька поверхів, зустрічаються грибоподібні скелі, що іноді спираються одна на одну. На деяких скелях лежать оброблені вітром брили типу каменів, що коливаються. На поверхні скель помітні глибокі борозни і поглиблення, камери округлої форми, різко відполірована шаруватість. Скелі Гайдамацького Яру є результатом післяльодовикової еолової діяльності.

Урочище привертає величезним каскадом вивітрених та вимитих пісковиків зі скелями „Гриб”, „Баран”, „Висяча”, „Гайдамацька” з печерою, іншими скелями, а також дубово-грабовими насадженнями на крутих схилах уздовж долини.

Уверх по річці знаходяться гігантські скульптури, витворені дощами,

сонячними променями та вітром. Цей піщаний каньйон нагадує собою казкову

долину. Одна скеля дістала назву «Гриб», що дійсно нагадує велетенський

за розміром гриб, ніжка якого досягає 9 м, а верхня частинка має діаметр

«грибоніжки» 1,2 м, а «шапочки» – 6 м.

Особливого та шанобливого ставлення до себе дістала скеля «Гонтів

камінь». За народними переказами, ватажок селянського повстання Іван

Гонта навідувався до місцевих гайдамаків, зупинявся тут і улюбленим

місцем для його роздумів була наче саме ця скеля.  Вона лежить в самій

річці й омивається її водами.  Об’єкт має виняткове значення завдяки поєднанню факторів: геологічних: якісний розріз нижньої частини могилівської світи венду у покинутому кар’єрі  на північному закінченні яру, можливості дослідження косої верствуватості та інших текстур пісковиків;

  • геоморфологічних: типовий каньйон, зсувні процеси, різноманітні форми вивітрювання пісковиків, печери, кам’яні водоспади тощо;
  • історичних: у селі Буша знайдено залишки культур: трипільського, черняхівського, козацького часів. Можна оглянути залишки фортеці, церкви, старовинного кладовища, покинутого печерного монастиря;
  • мальовничих: виняткової краси пейзажі схилів долини, стінок каньйону. Виставка просто неба близько 150 скульптур з ямпільського пісковику.  Це каньйоноподібна долина, довжиною 2 км, шириною 100-200 м, вироблена річкою Бушинка у пісковиках венду…

Пісковики польовошпатово-кварцові могилівської світи, ольчедаївські шари:

– нижній горизонт (1-2 м) – середньо-, крупнозернисті світло-сірі, масивні, міцні;

  • – верхній горизонт (5-8 м) пісковики середньозернисті, з прошарками крупнозернистих, жовто-світло-сірі, косо- і горизонтальношаруваті.
  • У руслі річки, поблизу покинутого кар’єру, виходять рожево-червоні крупнозернисті граніти бердичівського комплексу.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s